Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 22» Кам'янської міської ради

 






      Вчитель інфо

Методичні вказівки з культури мови

Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 22                                              м. Дніпродзержинська»

                                                      Єфименко О.В

 

Методичні вказівки                                                                                         з культури мови                                                                                             для учнів та вчителів                                                                      (практична частина)

 

 

 

Дніпродзержинськ                                                                                                                  2016

 

 

 

 

 

 

 

    

 

   Заговори, щоб я тебе побачив”   (Сократ)

 Освіта – це вид гігієни.

Письмо з помилками – то як невимиті руки чи зуби.

                                                                               Василь Стус

 

 

        Культура мови — свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних  засобів залежно від мети й обставин спілкування.  Це виховання навичок літературного спілкування, засвоєння і стабільне використання норм у слововжитку, граматичному оформленні  мови, у вимові та наголошуванні, неприйняття спотвореної мови або суржику.

Виховання культури мови — це розвиток чуття мови у процесі пізнання найкращих художньо-естетичних  зразків , засвоєння мовно-культурних  традицій народу.  У широкому розумінні ця галузь мовознавства передбачає високий рівень національно-мовної свідомості індивідів, їх дбайливе ставлення до рідного  слова, усвідомлення його значення для розвитку інтелектуальної та емоційної культури нації. Робота над удосконаленням культури мови триває протягом усього  свідомого життя мовця.

 

 

 

 

 

 

       У практичній частині методичного посібника подано поради щодо правильного слововживання, дотримання норм наголошування, дієслівного та прийменникового керування. Для перевірки знань розміщено тестові завдання.

 Посібник стане у нагоді учням старших класів для підготовки до складання ДПА та ЗНО, вчителям української мови та всім, хто дбає про культуру власного мовлення.

 

 

 

ВИДИ ПОМИЛОК

С (стилістичні)

Стилістична несумісність слів.

Уживання мовних штампів.

Нагромадження в одному реченні слів тієї самої  частини мови.

Порушення норм милозвучності У-В; І-Й; -СЯ-СЬ; З-ЗІ-ІЗ

Л (лексичні)

Слово вжите в невластивому йому значенні (пароніми). Невиправдано повторюється слово або спільнокореневі слова (тавтологія).

Вжите російське слово замість українського.

Вжите зайве слово.

Дублювання значення у двох словах

Г (граматичні)

Ужите неправильно утворене слово.

Використане перекручене або спотворене слово.

Слова неправильно поєднані між собою.

Неправильно утворені ступені порівняння.

Неправильно поєднано числівник з іменником; неправильно відмінюється числівник.

Неправильний вибір прийменника.

Неправильно побудоване речення.

І (орфографічні)

Слово записане з порушенням правил написання літер(ненаголошені голосні звуки, приголосні звуки, що уподібнюються, неправильно вжито м’який знак або апостроф, подвоєння, подовження; правила переносу з рядка у рядок).

V (пунктуаційні)

Неправильно розставлені розділові знаки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Акцентологічні норми регулюють наголошуваність слів у сучасній українській літературній мові.

Український наголос характеризується рядом ознак: по-перше, він вільний, тобто не закріплений за якимсь постійним для всіх слів місцем, по-друге, він рухо­мий, тобто часто змінює своє місце в різних формах одного й того ж слова. Наголос у нашій мові, крім своєї основної функції - фонетичного об'єднання слова, іноді ви­конує й смислорозрізнювальну (жила (ім.) – жила (дієсл.)), (клени (ім.) – клени (дієсл.)) та форморозрізнювальну (сторони (мн.) – сторони (Р.в.одн.), руки - руки, слова - слова).

Норми наголошення беруть за основу народнорозмовне живе мовлення, тому вони частіше змінюються, відбувається їх уточнення, що (разом із впливом діале­ктного мовлення та ще реальної білінгвістичної практики) є однією з причин типо­вих помилок у наголошуванні слів.

Словники наголосів ("Орфоепічний словник української мови" М.Погрібного. "Словник наголосів" М.Погрібного, "Українська літературна вимова та наголос: Словник-довідник") повинні бути настільною книгою спеціаліста.

Отже, акцент - засіб виразності мови й мовлення, без якого неможлива їх евфо­нічна і смислова довершеність. Щоб володіти цим засобом, необхідно знати сучасні норми наголошування слів.

Склад і голосний у складі, на який падає наголос, називаються наголошеними, інші - ненаголошеними. Багатоскладові слова мають ще й додатковий наголос, що характеризується меншою силою. Він називається побічний. І незважаючи на те, що наголос в українській мові рухомий і вільний, простежуються в багатьох випадках стала система і відповідні закономірності.

В іменниках спостерігається переважно наголошене закінчення у називному відмінку множини: зайці′, миски′, шляхи′, ластівки′, моря′, слова′, хатки′. Але: ві′кна, о′чі, костю′ми.

У словах із суфіксом -щин(а), -ччин(а) наголос на корені сталий: Дніпропетро′вщина, Су′мщина, Полта′вщина, Ві′нниччина, але Галичина′.

В  іменниках із префіксами ви-; по-; наголос падає на префікси:  ви′падок, ви′тяг, ви′клик, але: вимо′ва, по′смішка, по′друга, але: позе′мка, показни′к, поку′пка.

У трискладових іменниках віддієслівного походження наголос падає на той склад, на якому він стоїть в інфінітиві: чита′ння, навча′ння, пита′ння, а в двоскладо­вих - переважно на закінчення: життя′, буття′, звання′, але: вмі′ння, вче′ння.

В іменниках іншомовного походження наголос переважно сталий.

Слова на -метр наголошуються на останньому складі: кіломе′тр, сантиме′тр, але: спідо′метр, баро′метр;

за аналогією до аноні′м - псевдоні′м, але: анто′нім, сино′нім;

до кварта′л - порта′л, до цеме′нт - постаме′нт, але: фунда′мент, до   диспансе′р - шофе′р, стаже′р:

до гастроно′мія - куліна′рія, але: хірургі′я, поліграфі′я, до моноло′г - діало′г, нек­роло′г, але: психо′лог, філо′лог, уро′лог (назви за фахом).

У власних назвах іншомовного походження наголос ставиться здебільшого на тому складі, як мові оригіналу: у французькій - на останньому складі ( Олександр Дюма′), в англійській - на першому ( Ба′йрон, Ді′ккенс), у польській - на передостанньому складі (Івашке′вич, Сенке′вич).

Серед прикметників можна виділити двоскладові, які мають наголос на за­кінченні: нови′й, швидки′й, легки′й, але: да′вній, ти′хий.

          У трискладових словах прикметників із подвійним наголосом: весняний -весняний, корисний – ко рисний  та ін.

Таке явище спостерігається і в чотирискладових прикметниках: пові′тряний і повітря′ний.

Багатоскладові прикметники, утворені від іменників іншомовного похо­дження, мають наголос переважно на тому складі, що й іменники: газ -                    га зовий, нафта - на фтовий, але: курсови й, цехови й.

У числівниках з приводу наголосу чітко діє закон аналогії: одина′дцять, чотирна′дцять (наголос на колишньому прийменнику на); сімдеся′т, вісімдеся′т (наго­лос на останньому складі); п'яти′, десяти′ - то й двадцяти′, тридцяти′ ( наголос на за­кінченні).

     У займенниках спостерігається така система у наголошенні: більшість  із  них мають наголос на закінченні: мене′, тебе′, цьому′, тому′.

Коли ж перед займенником вживається прийменник, то наголос переміщуєть­ся на основу: до то′го, при цьо′му, за те′бе, у то′му. Якщо вони називають абстрагова­но ознаку, то наголос залишається на закінченні:   до того — до того ставка, при всьому народові - при всьому.

Дієсловам також властива системність у наголошенні, проте вона настільки складна, що в них , як у жодній частині мови, наявне особливе порушення норм . Тут виявляється сильний вплив діалектних рис та сусідніх мов. У трискладових дієсловах наголос падає на закінчення (ходжу′, візьму′, роблю′, кажу′, укла­ду′, приведу′), однак є чимало дієслів, що мають наголос на основі ( мо′жу, ста′ну, спі­ва′ю, ра′джу, ма′ю, бу′ду, чита′ю). За аналогією до другої та третьої особи однини іноді замість кажу′ , пишу′, роблю′, веду′, несу′ помилково наголошують мовці перший склад ( ка′жу, пи′шу, ро′блю ве′ду, не′су). Так само припускаються помилок у наголо­шенні дієслів цих часів і в множині. Замість беремо′ - берете′, живемо′ - живете′, на­голошується другий склад ( бере′мо - бере′те, живе′мо - живе′те).

Часто неправильно наголошуються двоскладові дієслова в інфінітиві: замість вести′ , нести′, плести′ ставиться наголос на першому складі. Так само помиляються у наголошенні дієслів минулого часу однини жіночого роду : замість взяла′, дала′, вез­ла′ наголошують перший склад. У такому разі слід звертатися до орфоепічних, ор­фографічних та інших словників і перевіряти , бо неправильний наголос не тільки відвертає увагу слухачів від змісту, а й іноді спотворює    його.    Порівняймо: я плачу і я плачу′, я ношу′ і я взяв ношу, я кручу′ і побачила кручу.

            У наголошенні прислівників помилок трапляється менше, ніж в інших частинах мови.   Проте у слові ра′зом слід ставити наголос на першому складі. Перший склад наголошується і в словах : ви′соко,  ши′роко, гли′боко.

Деякі прислівники мають подвійний наголос: ба′йдуже і байду′же, за′вжди і завжди′, зо′крема і зокрема′  та ін. Однак подвійні наголоси в одному слові свідчать про неусталеність си­стеми і розхитують літературну норму.

Через те у мові, як правило, закріплюється за словом один наголос, а другий або вживається, або змінює значення слова.

 

До евфонічних засобів сучасної літературної мови належать фонетичні та інші варіанти мовних одиниць і окремих їх форм, а саме:

1. Чергування прийменників у - в - уві та сполучників і - й:

- на початку речення перед приголосними вживають прийменник у, а перед голосними в, напр.: У тексті трапляються помилки але В Україні розширюється сфера банківських послуг;

- між приголосними, що закінчують і починають слово, використовують у (уві) та і, напр.: був у брата, прийшов і переміг, бачив уві сні;

- після голосного перед приголосним звуком (сполученням приголосних звуків) виступають в та й, напр.: була в брата (школі), прийшла й побачила (спитала). Прийменник у вживають лише тоді, коли наступне слово починається звуками [в], [ф], [св], [хф],   напр.: була у відпустці, прийшла у ваш дім, вся у фарбах.

Аналогічні правила діють щодо початкових звуків [в], [й] слів, якщо чергування їх зі звуками [у], [і] не впливає на зміну значення слова (вправа -управа, вроки - уроки), напр.: прийшов учитель, але прийшла вчителька, хотів іти але хотіла йти, знав увесь твір але зібралася вся родина. Сполучник і поєднує слова з протилежним значенням, напр.: любов і ненависть, війна і мир, теорія і практика.

- після приголосного перед голосним вживають прийменник в, напр.: зустріч в  ефірі. Сполучник і у такій позиції заміняє його фонетичний варіант та, напр.: політолог та економіст (політологи та економісти).

2. Поява голосного звука [і] у префіксах та прийменниках у випадку збігу наступних приголосних, пор.: з тобою але зі мною, із звуків, надходити, але надійшов, збити але зібрати.

3. Чергування часток ж - же, б - би, хоч - хоча, ще - іще, сь - ся, напр.: він же знав, але вона ж прийшла, хоча б раз, але хоч би раз, здавався смішним, але здавалась нав 'язливою.

4. Уживання паралельних морфологічних форм: іменників у формі давального відмінка {ректорові-ректору), дієслів (читати - читать, ходімо - ходім), прислівників (знов -знову, по-українськи - по-українському, більш - більше), займенників (тому - тім), числівників (одному - однім), прикметників (зеленому - зеленім).

5. Спрощення в групах приголосних як фонетичне явище, пов'язане із втратою одного із звуків у групах приголосних, які фіксує сучасний український правопис: стн - сн: пристрасть пристрасний; стл - сл: щастя – щасливий; здн - зн: проїзд – проїзний; жди - жн: тижденьтижневий.

6. Вставляння голосних [о], [е] між приголосними, напр.: сосон або сосен, вікон, весен чи приголосних [в], [й] між голосними, напр.: павук, геро[йі]ка.

7. Додавання приставних звуків [і], [г], [в] на початку слова, напр.: іржа, імла, ігор, вузол, вогонь, вулиця - пор. рос. ржа, мла, узел, огонь, улица.

Наголос у слові «циган»

 

 

 

Наголос у словах «кілометр», «сантиметр», «міліметр»

 

Наголос у слові «черговий»

 

Наголос у слові «середина»

 

Наголос у слові «чорнослив»

 

 

Слова, наголос яких треба запам’ятати :

 

Азбе'ст, айва', ара'хіс, атже', бе'сіда, боло'ти'стий, боро'давка, бо'сий, бюлете'нь (бю'летні), верба', верете'но, ви'соко, визво'льний, вира'зний, ві'льха, ві'рші, вітчи'м, вчо'ра, вуди'ла, ву'дити, вузьки'й, ву'са (ву'си), в'язкий в'ялити, газопрові'д, гороши'на, граблі', гуртожи'ток, ди'хання, ді′тьми, дзво'нять, джерело', дові'дник, докуме'нт, допі'зна, дочка' (до'нька), до'шка, до'щечка, дро'ва, жалюзі', жерло′, живе'нько, живо'пис, заво'дити, за'га'дка, за'ма'зка, за′стібка, зда'лека, здво'їти, і'грашка, і′кло, інди'к, інду'стрія,  їдки'й, ім’я', завда'ння,  за'лоза, засу'ха, зірки'й, зле'гка, ка'мбала, кварта'л,  ки'дати, клопітни'й, ковки'й, ко'лесо, ко'лія, коро'мисло, ко'сий, кре'мінь, кре'мсати, кро'їти, кропива', кружни'й, кряжи'стий, кукі'ль, ку'піль, ку'рятина, кухо'нний, ласка'вий, легки'й, ле'гко, липки'й, літо'пис, лу'джений, лу'щити, мали'й, ма′ркетинг, маршови'й, мере'жа, миле'нький, мілки'й, мозоли'стий, мо'зочок, мускули'стий, навча'ння, наго'лову, нажи'тий, на'ймит, на'скок, насто'яти, на'чинка, нена'видіти, нена'висть, низина', низьки'й, ні'здря, нови'й, о'бруч (присл.), обру'ч (імен.), о'бстріл, однаразо'вий, о'желедь, озна'ка, о'лень, оле′нячий, осока', ота'ман, пави'ч, пара'ліч, па'сти, пеня', пере'каз, пере'кис, пере'пис, переси'діти, переско'чити, перехідни'й, перчи'ти, пете'лька, петля', підда'ний (ім.), підно'сити, підтве'рдити, підхо'дити, пісни'й, питни'й, плавки'й, плига'ти, плодоно'сити, по'друга, пожи'вний, по'каз, Покро'ва, поле'жати, помовча'ти, попільни'ця, поси'діти, посто'яти, при'чіп, при'язнь, при'ятель, про'різ, про'стір, пу'рхати, п'яни'ця, реєстро'ваний, решето', риби'на, рідки'й, рі'дний, різки'й, розво'дити, ро'злад, ро'змах, ро'зпад, ро'зпірка, ро'зстріл, ро'зщіп, рука'ва (мн.), руко'пис, русло', са'нки', све'рдло, сві'тло (присл.), святки', се'рдити, сере'дина, сестри'н, си'нява, сипки'й, сиро'ватка, сільськи'й, ска'терка, ски'рта, скучни'й, слаби'й, сли'на, смі'шно, соломи'на, сороко'вий, спа'ржа,  спи'на, спусто'шити, стари'й, стійки'й, стічни'й, сто'ляр, страшни'й, стр'іха, су'глинок, тверди'й, те'мно, те'пло (присл.), ти'гровий, ти'шком, тісни'й, то'впитися, товсти'й, тонки'й, тряськи'й, тяжки'й, удо'брення, уро'дженець, уси'діти, уско'чити, у'спіх, усього', фарту'х, фено'мен, фети'ш, фо'льга, хва'лений, хватки'й, хльо'стати, хмільни'к, худе'нький, це′нтнер, цеме'нт, ци'ган, чадни'й, черпа'ти, черстви'й, чисте'нький, чита′ння, чітки'й, чорногу'з, чорно'зем, чорно'слив, чу'дно, чутки'й, ши'роко, шкільни'й, шовко'вий, шофе'р, щи'голь, щи'пці, юроди'вий, яблуне'вий, яйце′вий, ясено'вий,  ясене'вий.

 

Керування - один із способів поєднання слів, що вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою залежного слова. Наприклад, поширена в транспортному сервісі фраза «Оплачуйте за проїзд» не правильна тому, що дієслово оплачувати вимагає після себе знахідного відмінка без прийменника /оплатити, оплачувати проїзд, послуги, рахунок/. Однокореневе дієслово платити вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником за /платити за проїзд, за проживання/. Очевидно, у наведеному прикладі змішані два синонімічних словосполучення: 1) платити за що; 2) оплачувати що.

Отже, труднощі /складні випадки/ у правильному виборі відмінка виникають

тоді, коли:

а) слова-синоніми керують різними відмінками: повідомити + дав. відм.

/директору/; інформувати + род. відм. /директора/;

б) змішують форми українського і російського словосполучень:

укр. дякувати + дав. відм. /Вам/,

рос. благодарить + винит. падеж /Вас/.

В українській мові, як і в російській, найпоширенішим є дієслівне керування.   

завдавати, завдати      +     род. відм.      прикростей, шкоди

зазнавати, зазнати                      нападу, невдачі 

запобігати, запобігти +   дав. відм. /аваріям, злочинам/

опанувати                   +   знах. відм. /професію, предмет/

оволодіти                   +   оруд. відм. /професією, майном/

бачити                         на            власні очі

чути                          + на     +    знах. відм.   на власні вуха

хворіти                        на            ангіну

слабувати                   на             очі

заперечувати            + знах. відм. /участь, факти/

                                 + дав. відм. /командиру, йому/

ігнорувати               + знах. відм. /пропозицію, погляді

 додержувати /виконувати  щось точно/    + род. відм.   тиші, порядку

додержуватися /бути прихильником ідей, керуватися ними/ законів, курсу

наголошувати  + на + дав. відм. /помилках, головному/

говорити              + орудн.відм.    українською мовою

повідомляти                                   телефоном

їхати                                               тролейбусом

читати                                                         англійською мовою

Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов'язані з упливом російських конструкцій, у яких є цей прийменник. Варто запам'ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові.

Він може означати зокрема мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію.

Приклади типового перекладу російських прийменникових структур:

а) прийменником з:

лекции по математике - лекції з математики

конференция по экономической статистике – конференція з економічної статистики

по вине подчиненного - з вини підлеглого

проректор по научной работе - проректор з наукової роботи

исследования по проблеме безработицы - дослідження з проблеми безробіття

по многим причинам - з багатьох причин

по инициативе предприятия - з ініціативи підприємства

по всякому поводу - з усякого приводу

по техническим причинам - з технічних причин

б) прийменником за:

по итогам квартала-за підсумками кварталу

по указанию декана - за вказівкою декана

по приказу ректора - за наказом ректора

по специальности - за фахом

по собственному желанию - за власним бажанням

работать по совместительству - працювати за сумісництвом

по факту - за фактом

жить по адресу - мешкати за адресою

прибыл по назначению - прибув за призначенням

по примеру - за прикладом

по натуре - за вдачею

по привычке - за звичкою

па нашим подсчетам - за нашими підрахунками

 по результатам - за результатами

 по всем правилам - за всіма правилами

в) прийменником на:

называть по имени - називати на ім'я

по просьбе коллеги - на прохання колеги

по требованию коллектива - на вимогу колективу

по заказу телезрителей - на замовлення телеглядачів

по приглашению - на запрошення

садиться по местам - сідати на місця

проживать по улице - мешкати на вулиці

рассуждения по теме - міркування на тему

расходы по бюджету - видатки на бюджет

г) прийменником у:

по делам службы - у службових справах

по направлению к городу-у напрямку міста

встречаться по выходным - зустрічатися у вихідні

осталось по наследству - залишилось у спадок

комиссия по делам молодежи - комісія у справах молоді

 

д) прийменником через:

по болезни - через хворобу

по невнимательности - через неуважність

списать по негодности - списати через непридатність

е) прийменником для:

комитет по борьбе с коррупцией - комітет для боротьби з корупцією

комиссия по изучению условий труда - комісія для вивчення умов праці

задачи по проведению профилактики - завдання для проведення профілактики

план по созданию - план для створення

отпуск по уходу за ребёнком - відпустка для догляду за дитиною

є) прийменником щодо:

по отношению к делу - щодо справи

рекомендации по улучшению - рекомендації щодо поліпшення

 меры по усилению борьбы - заходи щодо посилення боротьби

ж) прийменником після:

по окончании института - після закінчення інституту

по прибытии поезда - після прибуття поїзда

по истечении срока - після закінчення терміну

по возвращении - після повернення

з) без прийменника:

поговорить по душам - поговорити відверто

по поште – поштою

по телефону - телефоном

по вторникам - щовівторка

схема по обслуживанию - схема обслуговування

 план по продаже - план продажу та ін.

 

Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:

за: при жизни ученого - за життя ученого,

при этих условиях - за цих умов;

під час: при встрече - під час зустрічі,

при чтении - під час читання;

з /зі: при мне - зі мною;

у: при мне билет - у мене квиток,

при всех - у присутності всіх.

Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конструкціями, напр.:

при обработке данных - коли опрацьовують відомості

при этих словах - сказавши це.

 

 

 

 

Згідно з і відповідно до

 

 

 

 

 

 

                 Запам’ятайте!     Антисуржик

Неправильне вживання слів - правильне вживання слів

Почтовий ящик - поштова скринька.
Ми переписуємось - ми листуємося.
Почтова откритка - поштова листівка.
Почтовий перевод - поштовий переказ.
Мастєр – майстер.
Сама лучша машинка - найкраща машинка.
Я зайду в три часа - я прийду о третій годині.
Факт на лице - незаперечний факт.
Закрийте очі! - заплющіть очі!
Стройся! - шикуйсь!
Здравія бажаю! - Зичу здоров'я!
У цій справі ми зайшли в тупик - У цій справі ми зайшли у безвихідь (у глухий кут).
Диву даєшся - не можна надивуватися.
Ніхто цього не чекав - ніхто цього не сподівався.
Мені стало не по собі - мені стало ніяково.
Я настоюю на тому, щоб... - я наполягаю на тому, щоб....
Скажу ще пару слів - скажу ще кілька слів.
На збори прийшли всі без виключення - на збори прийшли всі без винятку.
Нашій вчительці подарили самі кращі квіти - нашій вчительці подарували найкращі квіти.
Розкрийте книжку на сторінці - розгорніть книжку на сторінці.
Відкрийте у класі форточку - відчиніть у класі кватирку.
Хто знає, підійміть руку - хто знає, піднесіть руку.
Не став на пару портфель - не клади на парту портфель.
Треба стерти дошку - треба витерти дошку.
Коротше кажучи - коротко кажучи.
Хто крайній? - хто останній?
Три блюда - три страви.
Пшонна каша - пшоняна каша.
Як тримати вилку - як тримати виделку.
Вкуснятина! - Смакота!
Укроп по чому? - кріп по скільки?
Стакан земляники - склянка суниць.
Купи мені семучок! - купи мені насіння!
Свинне м'ясо - свиняче м'ясо.
Лісні ягоди - лісові ягоди.
Зважте один огурчик - зважте один огірок.
Студень - холодець (студенець).
Заказний лист - рекомендований лист.
Накладна плата – післяплата.
До востребованія - до запитання.
Скоро – незабаром.
Бережись автомобіля - стережись автомобіля!
Убирають мусор - прибирають сміття.
Пішли пішком! - ходімо пішки!
Як з'їздилось? - Як поїздка?
Прівєт! - Привіт! Моє вітання!
Сходім в кіно - підемо в кіно.
Ви куда? - ви куди?
Пока! - До зустрічі! Бувайте!
Всього доброго! - На все добре!
Удачі вам! - Хай на все щастить!
Яка слідуюча зупинка? - Яка наступна зупинка?
Проходіть! - Проходьте!
За вимогою пасажирів - на вимогу пасажирів.
Закрийте двері - сквозняк! - Зачиніть двері - протяг!
Не виконав завдання із-за хвороби - не виконав завдання через хворобу.
Мені повезло - мені поталанило, пощастило.
Присядьте, будь ласка - Сядьте, будь ласка (прошу).
Я роблю уроки - я виконую уроки.
Чи зроблені прививки? - Чи зроблені щеплення?
Часто падає в обморок - часто непритомніє (мліє).
Погрозити пальцем - посваритись пальцем.
Ти ж маєш насморк! - Ти ж маєш нежить!
Вона така сладкоїжка - вона ласунка (дуже любить солодке).
Дєтська площадка - дитячий майданчик.
Як твоя фамілія? - як твоє прізвище?
Похолодало – похолоднішало.
Більша половина учнів - більша частина учнів.
Я лишаю вас слова - я позбавляю вас слова.
Збори відбудуться в три години - збори відбудуться о третій годині.
На ділі получається щось друге - насправді виходить щось інше.
Ви не правий - ви не маєте рації.
Приймати участь - брати участь.
Я рахую - я вважаю.
Треба братися за роботу - треба братися до роботи.
Наша задача полягає в тому... - наше завдання в тому, щоб…
Лід тронувся - крига скресла.
Ми прийняли всі міри - ми вжили всіх заходів.
Любий може це зробити - будь-хто може це зробити.
Треба добре відноситися до роботи - треба добре ставитися до роботи.
Халатне ставлення - недбале ставлення.

 

 

 

 

 

Помилки трапляються      

 

Серед найбільш поширених лексичних помилок визначають вживання російських слів замість українських відповідників ( передача російського слова українськими буквами - калькування), переплутування паронімів, невиправдані повтори (тавтологія), вживання зайвих слів або дублювання значень  (плеоназм )

 

Виключення і виняток

 

 

 

Уява і уявлення

 

 

Вжити заходів

 

 

Адреса і адрес

 

Гривня і гривна

 

Книжковий і книжний

Підбивати підсумки

Тест

Правильне слововживання

 

1 варіант

 

Вибрати правильні варіанти слововживання:

 

1.  а) розклад занять;                            б) штатний розклад.

2.  а) житель України;                          б) мешканець України.

3.  а) правильне рішення;                    б) вірне рішення.

4.  а) глава підручника;                        б) розділ підручника.

5.  а) заступник директора                   б) замісник директора.

6.  а) важке матеріальне становище;  б) скрутне матеріальне становище;

                       в) важке матеріальне положення.

7.  а) здавати іспит;                               б) складати іспит.

8.  а) переводити текст;                        б) перекладати текст.

9.  а) наводити приклади                      б) приводити приклади.

10.а) прийняти участь;                         б) взяти участь.

11.а) працює рятівником;                     б) працює рятувальником.

12. а) ухвалити заходи;                         б) затвердити заходи.

13. а) економічний показник;              б) економічний покажчик.

14. а) підбивати підсумки;                   б) підводити підсумки.

15. (документ)

      а)особиста справа працівника;       б)особова справа працівника;

16. а) заважати під час роботи;             б) мішати під час роботи.

17. а) на протязі тижня;                         б) протягом тижня.

18. а) вступив до інституту;                  б) поступив в інститут.

19. а) виняток становлять такі              б) виключення становлять такі випадки;                                                  випадки.

20. а) добавочна вартість;                     б) додаткова вартість.

21.а) поштовий переказ;                       б) поштовий перевод.

22. а) в останній час;                             б) останнім часом.

23. а) кожного тижня;                           б) щотижня.

24. а) по суботам;                                   б) щосуботи

25. а) працювати за сумісництвом;      б) працювати по сумісництву.

26. а) ведучий інженер;                         б) провідний інженер.

27. а) по результатам сесії;                   б) за результатами сесії.

28. а) по вказівці директора;                б) за вказівкою директора;

29. а) заслуговувати на увагу;              б) заслуговувати уваги.

30. а) відпустка по хворобі;                  б) відпустка через хворобу

31. а) виробнича дільниця № 1,           б) виробнича ділянка № 1.

 

Вибрати правильні варіанти формулювання

32. а) Сьогодні на повістці дня два важливих питання;

      б) Сьогодні на повістці денній два важливих питання;

      в) Сьогодні на порядку денному два важливих питання;

      г) Сьогодні на повістці дня два важливих запитання.

33. а) Приділяти увагу дальшому розвитку матеріальної бази школи;

      б) Приділяти увагу подальшому розвитку матеріальної бази школи;

      в) Приділяти увагу дальшому розвиткові матеріальної бази школи;

      г) Приділяти увагу подальшому розвиткові матеріальної бази школи.

34. а) Датуйте звіт першим жовтнем;

       б) Датуйте звіт першим жовтня;

       в) Датуйте звіт першим жовтням;

       г) Датуйте звіт першого жовтня.

 

 

2 варіант

 

Вибрати  правильні варіанти слововживання:

1.  а) внести до проекта протокола;         б) внести до проекту протоколу;

2.  а) факультет металургійного та машинобудівельного виробництва;

    б) факультет металургійного та машинобудівного виробництва;

3. а) гірницький факультет;                     б) гірничий факультет;

                                    в) гірський факультет.

4. а) по сімейним обставинам;                 б) через родинні обставини.

5. а) комісія по складанню резолюції;    б) комісія для складання резолюції.

6. а) інспектор по техніці безпеки;         б) інспектор з техніки безпеки;

7. а) охорона оточуючого середовища;  б) охорона навколишнього середовища;              в) охорона оточуючої середи;

8. а) бакалавр по електромеханіці;         б) бакалавр з електромеханіки.

9. а) великий по обсягу;                           б) великий по об'єму;

    в) великий за обсягом,                         г) великий за об'ємом.

10. а) по закінченню навчання;               б) після закінчення навчання.

11. а) по замовленню;                              б) на замовлення.

12. а) ввести в склад комісії ;                  б)ввести до складу комісії;

                                  в) ввести до складу комісії;

13. а) звільнений по наказу директора; б)звільнений за наказом директора.

14. а) у відповідності з наказом;             б) відповідно наказу;

      в) відповідно з наказом;                     г) відповідно до наказу.

15. а) на наступний день;                         б) наступного дня.

16. а) прийняти до відома;                     б) взяти до відома

17. а) по власному бажанню;                   б) за власним бажанням.

18. а) з 2 по 29 березня;                            б) з 2 до 29 березня.

19. а) через невчасну виплату заробітної плати;

      б) із-за несвоєчасної виплати заробітної плати.

20. а) дійти висновку;                               б) прийти до висновку.

21. а) по ініціативі учнів;                         б) з ініціативи учнів.

22. а) згідно до розпорядження;              б) згідно розпорядженню;

      в) згідно з розпорядженням;               г) згідно розпорядження.

23. а) не дивлячись на несприятливі умови;

     б) незважаючи на несприятливі умови.

24. а) оцінка по фізиці;                               б) відмітка по фізиці;

      в) оцінка з фізики;                                 г) відмітка з фізики.

25.а) оголосити подяку;                             б) винести подяку;

                                     в) принести подяку.

26.а) вищий учбовий заклад;                    б) вищий навчальний заклад.

27.а) більш як половина працівників;     б) більша половина працівників.

  28.а) в залежності від обставин;              б) залежно від обставин.

29.а) можна використати як зразок;        б) можна використати в якості зразка

30. а) в значній мірі;                                  б) значною мірою.

31. а) виключати ток;                                б) вимикати струм.

 

 

Вибрати правильні варіанти формулювання:

32. а) Засідання навчально-виховної комісії триватиме півтора години ;

       б) Засідання навчально-виховної комісії триватиме півтори години.

       в) Засідання навчально-виховної комісії буде на протязі півтори годин

33. а) Протягом року факультатив відвідало  понад 300 осіб;  

       б) Протягом року факультатив відвідали  понад 300 осіб.

       в) На протязі року факультатив відвідали 300 чоловіків.

34. а) Призначити старостою групи ФІН- 10-1 Бойченко Дмитра;                     

       б) Призначити старостою групи ФІН -10-1 Бойченка Дмитра;

       в) Призначити старостою групи ФІН-10-1 Бойченку Тетяну.

 

Відповіді:

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

В І

 

а

а

б

а

б

б

б

а

б

б

а

а

а

б

а

б

а

а

б

В ІІ

б

а

б

б

б

б

б

б

в

а

б

б

б

г

б

б

б

б

а

а

 

 

 

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

32

33

34

В І

а

б

б

б

а

б

б

б

а

б

а

в

б

б

В ІІ

б

в

б

в

а

б

б

б

а

б

б

б

а

б

 

 

 

 

 

 

 

 

Подобається