Середня загальноосвітня школа № 22

 






НАСТУПНІСТЬ В РОБОТІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Школа не повинна вносити різкого перелому в життя дитини.

Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що робила вчора. Нехай нове з'являється в її житті поступово і не збентежує лавиною переживань.

(В.О. Сухомлинський)

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

 Проблема наступності між початковою ланкою школи та старшою групою дитячого садка завжди була актуальною і належить до числа найважливіших.

 Великий енциклопедичний словник трактує термін «наступність» як зв'язок між явищами в процесі розвитку в природі, суспільстві й пізнанні, коли нове, замінюючи старе, зберігає в собі деякі його елементи. В суспільстві означає передачу й засвоєння соціальних та культурних цінностей від покоління до покоління.

 Одним із факторів, які забезпечують ефективність освіти, є неперервність і наступність у навчанні. Під наступністю розуміють неперервність на межах різних етапів або форм навчання (дитячий садок — школа, початкова школа – середня школа тощо).

 Наступність між дошкільним вихованням і шкільним навчанням дітей завжди була одною з найважливіших педагогічних проблем. Чому проблема наступності знову і знову обговорюється на різних рівнях — серед науковців, працівників освіти, широкої аудиторії суспільства? Чому не зникають претензії з боку школи на адресу дошкільних закладів, а з боку працівників дитячих садків — до вчителя початкової школи? Це обумовлено не тільки важливістю даної проблеми і необхідністю її корегувати відповідно до соціальної ситуації. Головна причина такого становища в тому, що вона розв'язувалась «співпрацюючими» паралельно. Дошкільна ланка і початкова ланка школи були двома розмежованими сторонами, і кожна сторона розв'язувала свої проблеми самостійно.

 Якщо аналізувати стан розв'язання цієї проблеми, то потрібно підкреслити, що найменше взаємодія між дошкільними працівниками і вчителями молодшої школи спостерігається в цілях навчання. Сьогодні технології навчання досягнули такого рівня, по будь-які знання можна було б дати дитині, незалежно від її віку. Тому на сьогоднішній день прак­тичних працівників дошкільних закладів і початкової школи хвилюють не стільки проблеми цілей і змісту навчання (чого вчити і навіщо вчити?), скільки методів і засобів (як вчити?). На цьому виникли протиріччя між ведучими лініями навчання і виховання дітей вказаного віку, які визначають успішність всього подальшого гармонійного розвитку дитини і фактичної орієнтації на штучну акселерацію, пришвидшене навчання, поспішне «оминання» окремих стадій дитячого розвитку.

 Поняття наступності включає емоційний та комунікативний змістовні компоненти:

*  емоційний компонент сприяє урахуванню специфіки емоційної сфери особистості дитини, забезпеченню емоційної комфортності, пріоритету позитивних емоцій, побудові процесу навчання на оптимістичній гіпотезі;

*  комунікативний компонент сприяє урахуванню особливостей спілкування дітей старшого дошкільного й молодшого шкільного віку, забезпеченню безпосереднього й контактного спілкування.

МЕТА ПРОГРАМИ:

Забезпечення цільової і змістової єдності у навчально-виховній діяльності дошкільного підрозділу і початкової ланки.

ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ:

*  вихователям дошкілля створювати умови для активної співтворчості з дітьми, спрямованої на всебічний розвиток дитини;

*  практичному психологу проводити психолого-педагогічну діагностику розвитку дошкільнят;

*  вчителям початкової школи забезпечувати умови безболісної адаптації першокласників.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

*  забезпечення наступності дошкільної й початкової освіти;

*  готовність дитини до навчання у школі та її соціальна адаптація.

СКЛАДОВІ НАСТУПНОСТІ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ШКОЛОЮ

*  методична робота;

*  спільна робота вихователів та практичного психолога школи;

*  робота з батьками майбутніх першокласників;

*  робота з майбутніми першокласниками;

*   адаптація до початкової школи;

*   психолого-педагогічні рекомендації щодо розв'язання проблеми шкільної дезадаптації.

 

 

АЛГОРИТМ РОБОТИ ШКОЛИ З ПИТАННЯ НАСТУПНОСТІ МІЖ  ДОШКІЛЬНОЮ ТА ПОЧАТКОВОЮ ЛАНКАМИ

ü  Знайомство вчителів із майбутніми учнями. Відвідування груп у дошкільному закладі.

ü  Проведення спільних нарад, засідань педагогічних рад.

ü  Спільне МО вчителів початкової школи та дошкілля.

ü  Проведення загальних батьківських зборів.

ü  Консультування батьків щодо готовності дітей до навчання в школі.

ü  Взаємовідвідування занять та уроків учителями початкової школи та вихователями.

ü  Екскурсія по школі вихованцями дошкілля.

ü  Спільні виховні заходи.

ü  Підготовка рекомендацій для батьків.

ü  Діагностування майбутніх першокласників.

ü  Підсумкові збори батьків майбутніх першокласників.

Впровадження психолого-педагогічних принципів які б забезпечували наступність між дошкільною та початковою ланками загальної освіти вимагає розгляду двох взаємопов’язаних компонентів:

Ø   анатомо-фізіологічного (який спрямований на виявлення анатомо-фізіологічних особливостей дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з метою їх урахування під час розробки теоретичних основ наступності між дошкільною та початковою ланками загальної освіти);

Ø   психолого-педагогічного (який пов’язаний з вивченням закономірностей психічного розвитку дитини на перехідному етапі від дошкілля до школярства з метою їх урахування під час розробки мети, змісту, методів, форм і засобів наступності в навчанні й вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку).

В освітньому середовищі, двосторонній зв’язок дошкільного навчального та загально­освітнього навчального закладів практично можна здійснювати за такими на­прямами:

1.            Між педагогічними колективами. Це взаємовідвідування за­нять і уроків, проведення спільних педрад, консультацій, семі­нарів, конференцій. Ці заходи дадуть можливість працівникам дошкільних навчальних закладів і шкіл розв’язувати всі питан­ня, які виникають у процесі спільної роботи, виявляти недолі­ки, що заважають здійсненню наступності в роботі, визначати способи вдосконалення навчально-виховної роботи. Вихователі і вчителі завдяки таким заходам взаємозбагачуються знаннями стосовно програмових вимог, форм і методів роботи з дітьми в до­шкільному навчальному закладі і в школі.

2.           Між дитячими колективами дошкільного навчального закладу і школи. Це екскурсії, спільні заходи. Спілкування дошкільни­ків з учнями позитивно впливає на взаємовідносини між дітьми. Між ними виникають товариські стосунки, дружба, формують­ся правильні взаємини, культура поведінки, дисциплінованість, почуття обов’язку та інші якості, потрібні майбутнім учням.

3.           Спільна робота дошкільного навчального і загальноосвітнього навчального закладів з батьками: проведення зборів майбутніх першокласників, організація тематичних виставок, стендів, кон­сультацій, лекторіїв, спільних виховних заходів.

Таким чином, принцип наступності для дошкільної та початкової ланок освіти є освітнім процесом на етапі дошкільної та початкової ланок освіти, який повинен забезпечити плавний, природний перехід дитини від позиції дошкільника до позиції молодшого школяра. Тому в педагогічній літературі наступність дошкільного закладу та початкової школи традиційно визначається як змістовий, двобічний зв’язок, що передбачає, з одного боку, спрямованість навчально - виховної роботи в дитячому садку на ті вимоги, які будуть пред’явлені дітям у школі, а, з іншого, - опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку, на знання, навички та досвід дітей і активне використання цього в навчально-виховному процесі.

Для забезпечення наступності і попередження шкільної дезадаптації необхідно розв'язати низку завдань, а саме:

ü визначити загальні і специфічні цілі дошкільної і початкової освіти;

ü побудувати на цій основі єдину методичну систему;

ü домогтися послідовної змістової лінії у предметах, які дублюють програму     першого класу, необґрунтовано перевантажуючи дітей на дошкільному етапі;

ü домогтися врахування вікових та психофізіологічних особливостей дітей у перших класах.

Для розв'язання цих завдань і з метою забезпечення наступності між дошкільними закладами і школою встановлено тісний двосторонній зв'язок, який здійснюється за трьома напрямами:

*               співпраця педагогічних колективів;

*               взаємодія дитячих колективів;

*               спільна робота дошкільного і загальноосвітнього навчального  закладів з батьками.

 

Подобається