Комунальний заклад «Середня загальноосвітня школа № 22» Кам'янської міської ради

 






      Вчитель інфо

Сторінка соціального педагога

 

 

 

Запитуйте – відповідаємо

 

1. Що таке сім'я, хто має право на створювання сім'ї?

  Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Створити сім'ю має право людина, яка досягла шлюбного віку (чоловіки – 18 років, жінки – 17 років). Але за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

  Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

  Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.

  Дитина відноситься до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

 

2. Якими правами наділена дитина у сім'ї?

  Дитиною вважається фізична особа до досягнення повноліття (18 років).

  Малолітньою вважається дитина у віці до досягнення 14 років. Дитина у віці від 14 до 18 років – неповнолітня.

  Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння та має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві.

  Дитина повинна бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Цивільним кодексом України, іншими правовими актами, визнаними в Україні. Права, які надані дитині чинним законодавством, можна поділити на особисті немайнові та майнові.

 

 

Любов до дітей дуже важлива

Якщо дитина отримає необхідну кількість батьківської любові, значить, він буде поважати себе і близьких йому людей, буде твердими ногами йти по життю і передавати це почуття наступним поколінням.

Бувають випадки, коли нам здається зовсім не важливим те, що для дитини на той момент може здатися трагедією всього його життя. У цьому випадку дитина намагається достукатися до нас, тому що він знає що батьки - це підтримка і розуміння, які потім переходять у кохання.

Багато помиляються, коли дитину тримають в сильній строгості, мовляв "боїться - значить поважає". Цього робити ні в якому разі не можна. Ви вирощуєте поступово в дитині жорстокість, яку він може виплеснути вже в зрілому віці, на своїх дітей, чоловіка або дружину. А вас він ніяк не буде любити, він просто буде боятися.

Росс Кемпбелл, людина яка вивчав відносини між дітьми і батьками радить, знайти час для фізичного дотику набагато частіше, ніж тільки коли переодягаєте або купаєте дитини, т . е. через необхідність.

Погладьте дитину по голові, доторкніться по-дружньому до плеча, потисніть його ручку - це і буде кінестентний відповідь на питання: "Якою має стати справжня батьківська любов". Дотики несуть у собі дуже багато інформації, наприклад, доторкнувшись, ми можемо передати відторгнутість, роздратування, увага, ненависть і звичайно любов.

Батьківської любові-головного засобу виховання любові у дітей сприяє той фактор, як отримували вони в дитинстві любов і в достатній чи кількості. Хоча багато людей не знали в житті любові батьків, справляються з вихованням дітей і вкладають в них те, що хотіли б мати самі.

Мистецтво виховання любові у дітей полягає в тому, щоб вкласти в дитину не те що нам хочеться, зручно і подобається, а те, що їм необхідно важливо і в чому вони відчувають потребу.

У наш час життя змінюється зі скаженою швидкістю, старе відходить, а на його місце приходить все нове. Це стосується і головного засобу виховання дітей - любові. Якщо раніше діти знали слово "треба", то зараз воно змінилося на слова "давай спробуєш, може вийти". А це походить від надлишку любові в сім'ї. Як недолік любові, так і надлишок її тягне за собою ряд тих факторів, які можуть перешкодити дитині в подальшому житті. Коли дитині все дозволено, а саме так деякі батьки виявляють свою любов, він стає егоїстичним, в світі для нього нікого не існує. Він також ставить себе вище навіть своїх батьків, і ставиться до них як до чарівної палички, яка виконує всі його бажання. Але ця паличка в один прекрасний момент може втратити свою силу і тоді почнеться щось страшне. Такі діти не мають друзів, а якщо вони є то дружать лише через якоїсь вигоди. Їм в житті дуже важко буде влаштуватися. Багато хто шукає підтримки в поганих компаніях, де оточуючим наплювати егоїст чи ні. Ось тоді батьки починають ставити питання "а чому", "а з-за чого, адже ми ж все йому". А проблема лише в самих батьків.

Діти це не каша, яку маслом не зіпсуєш. У вихованні повинно бути чітко визначено як любові так строгості, як ласки, так і вимогливості. Але головне потрібно відчувати, коли дитині потрібна допомога, а коли потрібна вимогливість. І ви повинні першими йому прийти на допомогу і дати пораду чи навпаки розставити все по місцях і вимагати пояснень. Тільки не перестарайтеся!

Не дарма кажуть "Діти - це квіти життя"! Адже квіти так само викликають у людей позитивні емоції - ласку, ніжність, радість. І коли в нашому житті настає такий відповідальний момент як народження дитини - ми всі повинні розуміти, що це маленька квіточка який доповнює ціле поле квітів, а також, що ця ланка нашої ланцюжка суспільства, яку ми виховуємо самі. Тому первісна та головна любов - це батьківська, як ми її піднесемо своїм дітям, так вона і буде відгукуватися луною, наповнюючи все оточує нас.

 

https://www.youtube.com/watch?v=6A7-bxpOJtc&feature=youtu.be


1
2