Середня загальноосвітня школа №22 м. Кам'янське

 

Сторінка соціального педагога

 

Запитуйте – відповідаємо


1. Що таке сім'я, хто має право на створення сім'ї?

Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Створити сім'ю має право людина, яка досягла шлюбного віку (чоловіки – 18 років, жінки – 17 років). Але за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.

Дитина відноситься до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.


2. Якими правами наділена дитина у сім'ї?

Дитиною вважається фізична особа до досягнення повноліття (18 років).

Малолітньою вважається дитина у віці до досягнення 14 років. Дитина у віці від 14 до 18 років – неповнолітня.

Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння та має бути повністю підготовлена до самостійного життя в суспільстві.

Дитина повинна бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Цивільним кодексом України, іншими правовими актами, визнаними в Україні. Права, які надані дитині чинним законодавством, можна поділити на особисті немайнові та майнові.



Любов до дітей дуже важлива



Якщо дитина отримує необхідну кількість батьківської любові, значить, вона буде поважати себе і близьких для неї людей, буде впевненно йти по життю і передавати це почуття наступним поколінням.

Бувають випадки, коли нам здається зовсім не важливим те, що для дитини на той момент може здатися справжньою трагедією. У цьому випадку дитина намагається достукатися до нас, тому що вона знає, що батьки - це підтримка і розуміння, які потім переходять у кохання.

Багато людей помиляються, коли надто суворо виховують дитину, мовляв «боїться - значить поважає». Цього робити ні в якому разі не можна. Ви поступово вирощуєте у дитині жорстокість, яку вона може виплеснути вже у зрілому віці на своїх дітей, чоловіка або дружину.

Росс Кемпбелл, людина яка вивчає відносини між дітьми і батьками, радить знаходити час для фізичного дотику частіше, ніж тільки коли переодягаєте або купаєте дитину, тобто через необхідність.

Погладьте дитину по голові, доторкніться по-дружньому до плеча, потисніть її ручку - це і буде кінестентна відповідь на питання: «Якою має стати справжня батьківська любов?» Дотики несуть у собі дуже багато інформації, наприклад, таким чином ми можемо передати відторгнутість, роздратування, увагу, ненависть і звичайно любов.

Батьківська любов - головний засіб у вихованні дітей. На їх подальше життя сильно впливає те, як вони отримували любов у дитинстві і  чи у достатній кількості. Хоча багато людей не знали у житті любові батьків, вони справляються з вихованням дітей і вкладають у них те, що хотіли б мати самі.

Мистецтво виховання любові у дітей полягає у тому, щоб вкласти у дитину не те, що нам хочеться, зручно і подобається, а те, що їм необхідно, важливо і в чому вони відчувають потребу.

У наш час життя змінюється зі скаженою швидкістю, старе відходить, а на його місце приходить нове. Це стосується і головного засобу виховання дітей - любові. Якщо раніше діти знали слово "треба", то зараз воно змінилося на слова "давай спробуєш, може вийти". А це походить від надлишку любові в сім'ї. Як недолік любові, так і надлишок її тягне за собою ряд тих факторів, які можуть перешкодити дитині у подальшому житті. Коли дитині все дозволено, а саме так деякі батьки виявляють свою любов, вона стає егоїстичною, у світі для неї нікого не існує. Вона також ставить себе вище навіть своїх батьків, і ставиться до них як до чарівної палички, яка виконує всі бажання. Але ця паличка в один прекрасний момент може втратити свою силу, і тоді почнеться щось страшне. Такі діти не мають друзів, а якщо вони є, то дружать лише через якусь вигоду. Їм у житті дуже важко буде влаштуватися. Багато хто шукає підтримки у поганих компаніях. Ось тоді батьки починають ставити питання: "А чому?", "Через що, адже ми ж все для неї?" А проблема лише у самих батьках.

Діти це не каша, яку маслом не зіпсуєш. У вихованні любов і строгість, ласки і вимогливість мають бути чітко збалансованими. Але головне потрібно відчувати, коли дитині потрібна допомога, а коли потрібна вимогливість. І Ви повинні першими їй прийти на допомогу, і дати пораду, чи, навпаки, розставити все по місцях і вимагати пояснень. Тільки не перестарайтеся!

Не дарма кажуть "Діти - це квіти життя"! Адже квіти так само викликають у людей позитивні емоції: ласку, ніжність, радість. І коли у нашому житті настає такий відповідальний момент як народження дитини, ми всі повинні розуміти, що це маленька квіточка, яка доповнює ціле поле квітів, а також, що це ланка нашого ланцюжка суспільства, яку ми виховуємо самі. Тому первісна та головна любов - це батьківська, як ми її піднесемо своїм дітям, так вона і буде відгукуватися луною, наповнюючи все, що нас оточує.