Середня загальноосвітня школа №22 м. Кам'янське

 


Інформація для батьків

Що таке моніторинг якості загальної середньої освіти учнів

 

 

Під моніторингом розуміється дослідження стану якості освіти у загальноосвітньому навчальному закладі. Він розглядається як один з найефективніших засобів отримання інформації про функціонування освітньої системи в усій її багатогранності. 

 

За результатами моніторингу якості освіти органи управління отримують інформацію про стан освітньої системи та її окремих складників, виявляють проблеми, що виникли в процесі запровадження педагогічних інновацій, з'ясовують тенденції розвитку освіти та прогнозують зміни, необхідні для перспективного функціонування освітньої системи. Отже, моніторинг освітньої системи стає дієвим інструментарієм менеджменту освіти, зокрема в управлінні її якістю.

 

 

Звертаючись до витоків поняття «моніторинг» зазначимо, що слово «моніторинг» походить від латинського monitor -наглядач, контролер. Монітором називався старший учень, помічник учителя в школах, які працювали в школах за белл-ланкастерською системою взаємного навчання. Такі школи існували в Англії, США, Франції, Швейцарії, Бельгії, Росії наприкінці ХVIII - на початку XIX століття. Монітори виступали помічниками вчителя й під його керівництвом вели заняття з рештою молодших учнів. У деяких англійських школах і школах Швейцарії є монітор-учень, який виконує обов'язки, схожі з обов'язками старости класу

 

 

Мета моніторингу:
· створення певних інформаційних умов для формування цілісних уявлень про стан функціонування системи загальної середньої освіти на обласному та місцевому рівнях, про те, які якісні та кількісні зміни відбуваються в ній під впливом різних факторів;
· створення сприятливих умов для виявлення, розвитку і підтримки здібної та обдарованої молоді, підготовки її до дослідницької, наукових діяльності у вищих навчальних закладах;
· виявлення і підтримка творчих керівників і педагогічних колективів навчальних закладів нового покоління, підняття їх престижу, конкурентоспроможності;
· організація взаємодії з вищими навчальними закладами.
Оцінювання якості освіти і виховної діяльності як інструмент управління має на меті:
· удосконалення педагогічних засобів;
· визначення результативності навчання та виховання учнів;
· порівняння навчальних закладів, встановлення рейтингу;
· визначення ефективності використання коштів;
· планування та прогнозування розвитку освітньої галузі;
· формування освітньої політики;
· визначення престижності та конкурентоспроможності національної системи освіти.

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА НАУКОВА УСТАНОВА
"ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ"
№ 14.1/10-2824 від 27 серпня 2013 року
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
управління (департаменти) освіти і науки обласних,
Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій
Інститути післядипломної педагогічної освіти
Методичні рекомендації з проведення моніторингу якості
загальної середньої освіти за результатами навчання учнів
у початковій та основній школі
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 995 "Деякі питання моніторингу якості загальної середньої освіти" та з метою оцінювання стану системи освіти та отримання об’єктивної інформації про якість освіти надсилаємо "Методичні рекомендації з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі" (Додаток).
Додаток на 13 стор.
Директор       О. А. Удод
Додаток до листа ІІТЗО
27.08.2013 № 14.1/10-2824
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі
Методичні рекомендації розроблені з урахуванням законів України "Про освіту""Про загальну середню освіту", наказу Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 № 995 "Деякі питання моніторингу якості загальної середньої освіти", інших нормативних документів, що регламентують діяльність Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання стану системи освіти, якими необхідно керуватися під час проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі.
Загальні положення
Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.
Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості учня методом його навчання та виховання, які ґрунтуються, зокрема, на принципах доступності, науковості, системності, наступності тощо. Це цілеспрямований процес оволодіння учнями систематизованими знаннями, уміннями та навичками з метою досягнення рівня навчальних досягнень, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти, Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти та навчальними програмами.
Моніторинг якості загальної середньої освіти проводиться серед учнів 5 та 10 класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності (далі – моніторинг) з метою оцінювання стану системи освіти та отримання об’єктивної інформації про її якість за результатами навчання учнів у початковій та основній школі.
Структура, обсяг та інші параметри контрольних робіт визначено на основі вимог до загальноосвітньої підготовки учнів відповідно до чинних навчальних програм для початкової і основної школи з урахуванням відповідного для цього часу – 45 хвилин.
Проведення моніторингу
Моніторинг проводиться за збірниками завдань для проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі (далі – збірники завдань) за графіком, наведеним у додатку 1.
З метою організованого проведення моніторингу адміністрації загальноосвітніх навчальних закладів перебудовують навчально-виховний процес на цей день таким чином, щоб провести моніторинг з певного навчального предмета.
Під час проведення моніторингу в навчальних кабінетах повинні знаходитися два вчителя: вчитель, який організовує виконання тестів моніторингу та його асистент.
Організовують виконання тестів моніторингу вчителі, які викладають даний навчальний предмет у 5-х та/або 10-х класах. Якщо вчитель викладає у кількох класах паралелі 5-х та/або 10-х класів, то замість нього виконання тестів моніторингу організовує інший вчитель даного або іншого навчального предмета, директор, заступник директора навчального закладу.
Асистентом може бути вчитель даного або іншого навчального предмета, директор, заступник директора навчального закладу.
Перед початком кожного уроку, на якому проводитиметься моніторинг, учні повинні дати відповіді на запитання анкети, розміщеної у бланку відповідей з відповідного навчального предмета. Час для заповнення анкет не враховується до 45 хвилин, відведених учням для виконання тесту.
Збірники завдань з кожного навчального предмета складаються з 10 варіантів тестів, які розроблені відповідно до вимог чинних навчальних програм і відрізняються складністю, структурою та формою. Варіанти тестів для виконання їх учнями будуть оголошені о 12.00 напередодні дня, визначеного графіком проведення моніторингу, на веб-сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) і Національної академії педагогічних наук України (www.naps.gov.ua). Якщо моніторинг проводитиметься у понеділок – варіанти будуть оголошені в останній перед цим робочий день (п’ятницю).
Кожен учень виконує один з чотирьох оголошених варіантів тесту і для виконання роботи використовує бланк відповідей із збірника завдань. Окремого зошита (листків) учню для виконання роботи не потрібно. Копіювати бланки відповідей та анкет не дозволяється, оскільки для комп’ютерної обробки та узагальнення результатів моніторингу враховуватимуться лише оригінальні бланки.
Учні 10-х класів дають відповіді на питання закритого типу безпосередньо в збірниках завдань і переносять їх до бланку відповідей. У завданнях на вибір однієї правильної відповіді пропонується це зробити з чотирьох або п’яти запропонованих. Завдання розгорнутого типу виконуються на спеціально відведеному для цього місці в бланку відповідей.
Учні 5-х класів дають відповіді на питання закритого типу безпосередньо в збірниках завдань, а переносять їх до бланку відповідей вчителі, які організовують проведення моніторингу та/або перевіряють тести.
Окрім цього, умовами моніторингу передбачається заповнення анкети кожним вчителем, що викладає відповідний предмет у 10-х класах, та вчителями початкової школи, які викладали в нинішніх 5-х класах у попередні роки. Бланк анкети вчителя розміщений у збірнику інструктивно-методичних матеріалів.
Бланки відповідей, анкети учнів і вчителів заповнюють кульковими ручками з чорнилами синього, фіолетового або чорного кольорів. Використання олівців, фломастерів, маркерів для цього не дозволяється.
Вчителі організовують виконання тестів протягом 45 хвилин. У класних журналах фіксується дата проведення заходу, а в графі "Зміст уроку" робиться запис "Моніторинг якості загальної середньої освіти". Оцінки в класні журнали не виставляються, оскільки оцінювання моніторингу здійснюється за рівнями навчальних досягнень учнів, але інформація про результати моніторингу кожного учня з усіх навчальних предметів обов’язково доводиться в письмовій формі до відома його батьків, або осіб, які їх замінюють (додаток 2).
Перевірка тестів та узагальнення матеріалів моніторингу
У день проведення моніторингу правильні відповіді до завдань тестів з відповідних навчальних предметів о 14.00 - будуть розміщені на веб-сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua) і Національної академії педагогічних наук України (www.naps.gov.ua).
Кожний учень (або його батьки чи особи, які їх замінюють) матиме можливість попередньо самостійно визначити рівень своїх навчальних досягнень з кожного навчального предмета, порівнявши правильні відповіді до завдань тестів, розміщених на сайті, з особистими відповідями у збірниках завдань, які залишилися після проведення моніторингу.
Роботи учнів 5-х класів перевіряють учителі початкової школи. У загальноосвітніх навчальних закладах ІІ-ІІІ ступеня роботи учнів 5-х класів перевіряють учителі, які викладають даний навчальний предмет у 5-х класах або організовують виконання тестів.
Роботи учнів 10-х класів перевіряють учителі, які викладають даний предмет.
Учителі в день проведення моніторингу перевіряють виконані учнями тести та передають бланки відповідей усіх учнів зі своїми підписами разом із заповненими анкетами вчителя й учня керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, які зберігають їх до відправлення до відділу освіти і науки районних (міських) державних адміністрацій. Оцінювання робіт здійснюється за рівнями навчальних досягнень учнів відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій до кожного навчального предмета, зміст яких відображено в пояснювальних записках до кожного збірника завдань.
Керівники загальноосвітніх навчальних закладів пакують матеріали (бланки відповідей усіх учнів і анкети вчителів) у вигляді комплектів по класах і навчальних предметах та разом з узагальненою статистичною звітністю (додаток 3) передають їх до 30.10.2013 до відділів освіти і науки районних (міських) державних адміністрацій. На пакунках зазначається назва і поштова адреса загальноосвітнього навчального закладу.
Відділи освіти районних (міських) державних адміністрацій не розкриваючи пакунки, які передали навчальні заклади, сортирують їх по класах і навчальних предметах, складають статистичну звітність (додаток 4) та разом із статичною звітністю всіх загальноосвітніх навчальних закладів надсилають їх до 05.11.2013 до інститутів післядипломної педагогічної освіти.
Інститути післядипломної педагогічної освіти сортирують пакунки, які передали відділи освіти районних (міських) державних адміністрацій по класах і навчальних предметах, складають статистичну звітність (додаток 5) та разом із статичною звітністю всіх загальноосвітніх навчальних закладів і відділів освіти районних (міських) державних адміністрацій відправляють їх не пізніше 15.11.2013 до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 36, загальний відділ).
Науковий аналіз надісланих матеріалів та узагальнення результатів моніторингу по кожному класу і навчальному предмету здійснюють Інститут інноваційних технологій і змісту освіти разом з Національною академією педагогічних наук України.
Заступник директора Інституту
інноваційних технологій і змісту освіти       Б.М. Терещук

 

 

 

Поради для батьків


1. Уранці підіймайте дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прикрощі, не вживайте образливих слів.
2. Не підганяйте її, розрахувати час — це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили — провини дитини в цьому немає.
3. Не посилайте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює, витрачає сили.
4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, застережень: «Дивися, поводься добре!», «Щоб не було поганих балів» тощо. У дитини попереду важка праця.
5. Забудьте фразу: «Що ти сьогодні отримав?»
Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте, як вам важко після виснажливого робочого дня). Коли
дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.
6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, а згодом сама все розкаже.
7. Зауваження вчителів вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть із дитиною спокійно.
8. Після школи дитина не повинна сідати відразу за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити.
9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочивати 10-15 хвилин.
10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з
похвалою та підтримкою, вживаючи слова: «не хвилюйся», «ти все вмієш», «давай поміркуємо разом», «згадай, як пояснював учитель» тощо.
11. Під час спілкування з дитиною не вживайте фразу: «Якщо ти будеш добре вчитися, то...».
12. Упродовж дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини.
13. У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте самі, без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.
14. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан.
15. Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначте коло їх обов'язків.
16. Учіть підлітка:
• цінувати дружбу, поважати суспільну думку;
• правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;
• порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.
17. Виховуйте:
• витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі.
• чесність, правильність, уміння відстояти честь свою, родини, колективу тощо.
18. Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.
19. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.
20. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй «Доброго ранку!» і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.
21. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: «Що сьогодні було цікавого?»
22. Намагайтеся, щоб дитина була прив'язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: «А все-таки, як добре вдома!»
23. Ваша дитина принесла бали на семестр. Знайдіть за що її похвалити.
24. Постійно говоріть дитині: «Ти гарний, але не кращий за інших».
25. Скажіть дитині: «Не будь чепуруном — у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою — у класі таких не люблять. Будь просто акуратним»..
26. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратування відразу проходить.
27. Коли дитина виходить з будинку, обов'язково проведіть її до дверей і скажіть: «Не квапся, будь обережний».
28. Коли син чи дочка повертаються зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона
провинилася.
Якою ви повинні відпускати дитину до школи
— Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.
— Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.
Що повинно бути у портфелі:

— Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.
— У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.
— Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.
— Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.
— Олівці, ручки покладіть у пенал.
— Стежте за, тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.
Виконуємо домашнє завдання

1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.
2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.
3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.
4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.
5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.
6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.
7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.
8. Виконує роботу.
9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.
10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.
11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно
розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.

До уваги
1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги.
Учити жити — це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою
підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько, вчитель.
2. Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, — це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі
очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.
3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків.
Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім'я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім'я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.
4. Турбота батька і матері про здорову сім'ю. Справжня мудрість вихователя — батька, матері — в умінні дати дитині щастя дитинства — це спокійне домашнє вогнище.
5. Сім'я — це первинний колектив українського суспільства.
Чи почуває дитина, що блага її життя — наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці і турботи вона просто не
могла б існувати. Тут криється велика небезпека — виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне — її особисті потреби, а все інше — другорядне. Я бачу лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що
найглибша людська радість — жити заради когось.
6. Готових рецептів сімейного виховання немає. Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народження людини — велике і важке діяння, щаслива і складна праця,
яка називається вихованням.
Щоб виховати дитину, слід дотримуватися правил у реалізації своїх сімейно-побутових педагогічних функцій.


Основні з них такі:
1. Встановлювати і дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (праці, навчання, дозвілля, відпочинку), практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньосімейні плани тощо.
2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.
3. Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.
4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я, розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам і
родичам, дітям, усім нужденним людям, утримувати свою сім'ю.
5. Компетентно й педагогічно грамотно обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, алкоголіки), перша
інформація повинна надійти від батьків, а не від компанії.
6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує проституцію, наркоманію.
7. Розвивати і заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію.
8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою.
9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин.
10. Бути готовими до прийняття певних «дисциплінарних» рішень щодо обмеження непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими»
товаришами.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ

Сім'я для дитини — перший і найважливіший соціально-педагогічний інститут. Сім'я закладає систему відносин дитини з

близькими дорослими, особливості спілкування, способи та форми спільної діяльності сімейні цінності й орієнтири.

Більшість звертань до педагога і психолога пов'язані із проблемам що виникають у процесі виховання. Звичайно, не завжди ці озвучувані проблеми

відбивають справжній стан дитини в сім'ї і навіть зміст звернення за консультацією.

Запити батьків, що потребують консультацій фахівця, мають кілька основних напрямків.

Перше — проблеми, пов'язані з вихованням дітей.

Друге — проблеми, зумовлені труднощами в розвитку та навчай дітей.
Третє — інтерес батьків до наявних у дітей здібностей; до особливостей підліткового віку. Велика група проблем обумовлена необхідністю прийняття

сім'єю рішення про подальші перспективи розвитку дитини про її професійне самовизначення.

Четверте — особистісні проблеми дітей і підлітків, міжособистісну взаємодію в сім'ї та найближчому оточенні.

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКА

Наше завдання не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а навпаки, у тому,
щоб допомогти їм навчитися, по можливості скоріше обходитися без нас.

К. О. Конраді


Прихід до школи є переломним моментом у житті дитини. Адже відбувається перехід до нового способу життя і умов діяльності, нового
положення в суспільстві, нових взаємин як з дорослими, так і з однолітками

Треба врахувати, що відмінна риса положення школяра полягає в тому, що навчання є відтепер для нього обов'язковою діяльністю. І дитина повинна знати,
що за неї вона несе відповідальність перед учителем, школою, сім'єю. Відомо, що якість навчальної роботи школяра оцінюється вчителем, і ця оцінка впливає на
ставлення до нього оточуючих, батьків, однокласників.

Безумовно, всі діти зазнають труднощів при адаптації до нових навчання і виховання. Треба врахувати, що навчання в школі може викликати деякий
дискомфорт для психічного здоров'я школяра.

Це пов'язано, по-перше, з певними стресовими станами, яким піддається школяр (залежно від індивідуальних особливостей це можуть бути: постійні
критичні зауваження на адресу дитини, що викликають страх приниження; обмеження в часі, що приводить до страху не встигнути виконати завдання у відведений час тощо). По-друге, з великою кількістю інформації, що пропонують переробити школяреві (часто не з огляду на його вікові та індивідуальні особливості). По-третє, нераціональна організація виконання домашнього завдання вдома (дитина не встигає відпочити, відновити сили, внаслідок чого виникає постійний стан втоми і загальмованості). Таким чином, діти напружені як психологічно (невизначеність, тривога, відчуття дискомфорту та ін.), так і фізично (новий режим дня, підвищені навантаження та ін.). Це часто приводить до певних наслідків, що у першу чергу позначається на процесі навчання. Тому в цей період від батьків потрібна певна як моральна, так і психологічна підтримка в процесі адаптації.
Батькам майбутнього першокласника необхідно врахувати, шо саме психологічна готовність до навчання забезпечує адаптацію дитини до школи. Слід зазначити, що позитивно впливає на адаптацію:
—своєчасність переходу від гри до навчання;

—відвідування дошкільної установи, а, отже, наявні навички спілкування з однолітками;

—правильне виховання в сім'ї;

—усвідомлення дитиною свого положення школяра, а також підготовка до школи з боку батьків, що полягає у посиленні особистісного значення навчання в
школі;

—у постановці певних пізнавальних завдань перед дитиною;

—у підготовці до можливих проблем, що виникають у процесі навчання, при цьому підкреслюється, що наполегливість і працьовитість допоможуть у подоланні
цих труднощів.
Перші місяці навчання дитини викликають багато запитань у батьків. Одне із найпоширеніших з них: як же допомогти дитині в навчанні? Як

привчати до самостійності при виконанні домашнього завдання? Психологи вважають, що батьки, у першу чергу, повинні запам'ятати наступні правила:

1. Визначити час спільної взаємодії дитини з дорослими (наприклад, 1—1,5 години з дитиною активно співпрацює дорослий, а потім дитина працює якийсь час
самостійно). При цьому треба врахувати, що, по-перше, поступовий час активного співробітництва скорочується, а час самостійної роботи збільшується, а,
по-друге, тривалий час віі конання уроків виснажує сили дитини і у неї втрачається позитиви мотивація.

2.Необхідно батькам знати темп роботи своєї дитини, щоб вона могла працювати в оптимальному для неї темпі. Завдання батьків — підтри мувати цей
темп (наприклад, повільне для дитини виконання завданщ «розхолоджує» дитину, а швидке — створює нервозну обстановку) і служить причиною швидкого стомлення).

3.Часто школярам потрібна не стільки допомога з якому-небудь пред мета, скільки допомога в поточній навчальній ситуації. Батькам треба «розглянути», у
чому полягає їхня допомога.

4.При допущенні помилки дитиною дорослий повинен зробити так щоб дитина сама знайшла цю помилку, а не вказувати на неї. Для того, щоб допомогти дитині знайти свою помилку, дорослий повинен спростити завдання, вирішивши яке дитина змогла б самостійні виявити і виправити свою помилку.

У той же час батьки повинні враховувати свої особливості, які можуті «нашкодити» дитині при адаптації до школи:
—У швидкої і рухливої матері буде викликати роздратування повільна дитина: «Швидше!». Дитина поспішає, квапиться і знову помиляється У ньому випадку

матері слід запастися терпінням і підлаштуватися під темп роботи дитини.
—Якщо у сім'ї по відношенні до когось із членів сім'ї використову ється агресивнс-диктаторський стиль відносин, то він проектується на дитину. Це

приводить до страху в дитини бути покарацою і ображеною.

—Якщо батьки перебувають в розлученні, то матері необхідно утриматися від коментарів на зразок: «Ти такий неповороткий, як і твій батько». Таке
відношення може викликати почуття неповноцінності в дитині.

—У завжди незадоволених всім батьків росте тривожна дитина, яка у всьому невдоволенні батьків бачить свою провину.

Б. С. Волков виробив загальну стратегію поводження батьків з мстою допомоги дітям для їх більш успішного навчання. Для цього батьки повніші:

—встановити стосунки з дітьми, що характеризуються теплотою, турботою та любов'ю;

—вивчити реальні можливості своєї дитини і вселяти в них віру в успішність своїх дій;

—спонукати дітей до виконання не тільки шкільних, але й додатковий завдань;

—контроль за дітьми повинен бути авторитетним (як прояв батьківської уваги);

- підтримувати і стимулювати інтерес дітей до пізнання, обговорювати разом з ними прочитані книги, обговорювати різні інтелектуальні та пізнавальні проблеми;

— уміти вислухувати дітей, подавати приклад доброзичливого спілкування.
Психологічна напруженість проходить через півтора-два місяці. Якщо дорослий, який перебуває поруч, спокійно і планомірно здійснює режимні

моменти, надає правильну, у тому числі й психологічну, допомогу дитині, то її напруженість падає. А зняття психічної напруги стабілізує й фізичний стан
дитини. Вона уникає перевантажень, стомлення, зниження працездатності. Крім того, прагнення до позитивних взаємин з дорослими організовує поводження
дитини: вона зважає на їхні думки та оцінки, намагається виконувати правила поведінки.

Запропонований нижче тест дозволить визначити, наскільки ви готові надати своїй дитині дієву допомогу в період початкового навчання.

Тест «Батьки майбутнього першокласника» (тест складений на основі тесту Г. Бардієра)

Інструкція. У кожній парі тверджень виберіть твердження під літерою «а» або «б».

Твердження

1. а) Якщо дитина не хоче, її завжди можна змусити.
б) Не слід нав'язувати себе дитині, якщо вона чогось не хоче, краще подумати, чому вона не хоче цього робити.

2. а) Відмови бувають звичайно у дітей, які не звикли до слова «Треба».

б) Насильницькі методи множать на дефекти особистості і небажані форми поводження.

3. а) Дітей не повинні цікавити емоції та внутрішні переживання дорослих.

б) Емоції дорослих незалежно від їхньої волі впливають на стан дітей, передаються їм, викликають відповідні почуття.

4. а) Дитина не повинна ніколи забувати про те, що дорослі старші, розумніші, досвідченіші за неї.

б) Співпрацювати з дітьми — означає бути з ним «на рівних», у тому числі співати, грати, малювати тощо

5. а) Підкреслюючи помилки дитини, ми рятуємо її від них.

б) Негативна оцінка шкодить благополуччю дитини.

6. а) Роблячи щось, дитина має усвідомлювати, хороше воно чи погане з погляду дорослих.

б) Дитина не боїться помилок або невдач, якщо знає, що її завжди приймуть і зрозуміють дорослі.

7. а)Дітей треба вчити, указуючи на підходящі приклади.

б) У дітей зароджуються комплекси, коли їх з кимось порівнюють

8. а) Дитина повинна постійно бути предметом уваги симпатій доролих.

б) Дитина, оточена усюди симпатією й увагою, обтяжена неприємним переживаннями роздратування, тривоги або страху.

9. а) Чим старша дитина, тим важливіші для неї знаки уваги і підтримка дорослих.

б) Дитині будь-якого віку для емоційного благополуччя необхідні

Дотики, жести, погляди, що виражають любов і схвалення дорослих!Обробка отриманих результатів. За кожну обрану відповідь «б» до дайте собі 1 бал. Підсумуйте отримані бали.

Якщо ви набрали 7 і більше балів, то можна стверджувати, що ви готові надати правильну допомогу своїй дитині в процесі її адаптації до навчання в школі. У вас є необхідний запас психолого-педагогічни» знань, а також ви чудово «відчуваєте» свою дитину і вам, і вашій дитині можна тільки позаздрити!

Отримані 4—6 балів свідчать про те, що ваші вчинки по відношенню до дитини не завжди надають їй очікувану допомоги. Скоріше ви відноситеся до керівника
своєї дитини, а не людини, яка ненав'язливої «супроводжує» її в процесі адаптації до школи. Але не все втрачено: ваш будуть корисними поради педагога і
психолога (ви зможете до них прислухатися). Придивіться до себе: чи не занадто ви авторитарні зі своєю дитиною?

Набрані 3 і менше балів припускають, що ви, швидше за все, не усвідомлюєте роль батька в процесі адаптації дитини до школи. І якщо ви дійсно хочете
допомогти своїй дитині, то займіться цим питанням.